«Немає більшої любові, ніж та, коли ти поклав душу свою за рідну землю, друзів»

19 вересня в Новоукраїнській загальноосвітній школі I-III ст. № 4 відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок - Шевченку Олександру Леонтійовичу та Гаркавенку Віктору Олександровичу – учням школи, героям, які віддали своє життя за Батьківщину.

Шевченко Олександр Леонтійович  проходив військову службу в Афганістані, де і загинув, виконуючи бойове завдання. Олександрові було лише 20 років. За проявлені мужність і героїзм він нагороджений орденом Червоної зірки, посмертно.

Рівно через 30 років, майже в той самий час, в липні, обірвалося життя ще одного випускника  школи – Гаркавенка Віктора Олександровича. Він помер він важких поранень, отриманих під час обстрілу опорного пункту сил АТО . За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності нашої держави ,Указом Президента України, Віктор нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

На урочистому зібранні, крім учнів і вчителів, були присутні: рідні загиблих воїнів - Гаркавенко Інна Павлівна, Гаркавенко Світлана Миколаївна, Гаркавенко Алла Олександрівна,  Латанська Меланія Семенівна, Латанський Віктор Миколайович, Василинюк Анна Сергіївна, Шевченко Валерій Леонтійович, бойові побратими загиблих героїв, міський голова – Корінний Олександр Олександрович, начальник  відділу освіти, молоді та спорту Новоукраїнської районної державної адміністрації – Тарасенко Тетяна Борисівна, депутат міської ради – Сухом’яс Валерій Вікторович, голова ради школи, настоятель Святопокровського храму – отець Михаїл.

Право відкрити меморіальні дошки було надане міському голові – Корінному О.О. Під час свого виступу він наголосив, що пам'ять про героїв буде жити вічно в серцях людей. Освятивши дошки, настоятель Святопокровського храму – отець Михаїл, побажав миру  і добра всім людям, нашій Батьківщині.

«Війну розпочинають політики, а помирати доводиться військовим».

Звичайні хлопці. Привітні, доброзичливі. Їхні очі завжди випромінювали особливу теплоту. А ще – вірні, надійні – такими вони залишаться у пам’яті знайомих, рідних, друзів. Допоки ми живі – житиме пам'ять про наших героїв – Шевченка Олександра Леонтійовича та Гаркавенка Віктора Олександровича.

З меморіальних дошок вони щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів. Нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування їхньої пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.