17 березня 1944 року було повністю завершено визволення міста Новоукраїнки та району від німецько-фашистських окупантів.

... Два роки і сім з половиною місяців фашисти господарювали в районі, нещадно грабували населення, майно колгоспів та підприємств, вивозили в Німеччину людей, хліб, худобу. Два роки і сім з половиною місяців новоукраїнці потерпали від жорстокого свавілля і знущань, але загарбникам так і не вдалося здолати їхню незламну волю і прагнення до перемоги. Ця перемога далася дуже важкою ціною. В боях за місто і населені пункти району віддали своє життя 846 воїнів. Особливо відчутними були втрати на рубежі Димине - Іванівка - Квітка. В жорстоких кровопролитних битвах за село Димине та навколишні населені пункти загинуло 194 солдати, 86 бійців віддали своє життя за село Іванівку, 31 солдат - за перемогу над ворогом у селі Квітка. 84 воїни полягли при визволенні Новоукраїнки, 49 - у боях на території Приютівської сільської ради, 34 - заплатили своїм життям у бою за село Семенасте, 56 - при звільненні території Захарівської сільської ради, 35 - за Воронівку, 46 бійців вічним сном сплять у братській могилі села Рівного, 33-у братській могилі села Ганнівка, 42 бійці залишились на полі бою за населені пункти Мар'янопільської сільської ради, 19 - Комишуватської сільської ради, 17 бійців загинули в бою за Новомиколаївку... Практично немає жодного населеного пункту в районі, де б не пролилася кров визволителів. Братські та одиночні могили, пам'ятники і скромні обеліски постійно нагадують про незабутні березневі дні 1944 року... Ось уже 65 років пройшло з тих пір. Виростає нове покоління новоукраїнців, але пам'ять про ті буремні роки жива і донині.